Родина загиблого прикордонника, головного сержанта Віктора Мамотька із селища Бродецьке Глуховецької громади, отримала його державну нагороду безпосередньо з рук Президента України. Захисника посмертно відзначили «Хрестом бойових заслуг» за особисту мужність, героїзм і визначні бойові заслуги.
За плечима Віктора Мамотька — чотири бойові ротації у складі прикордонної комендатури швидкого реагування 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого. Він виконував бойові завдання на Донецькому, Луганському та Харківському напрямках. Останнім став Покровський напрямок.
Одним із найяскравіших епізодів його бойового шляху став бій 25 жовтня 2025 року. Під час ближнього зіткнення Віктор змусив російського військовослужбовця скласти зброю та взяв його в полон, після чого забезпечив доставлення полоненого до пункту управління.
У грудні позиції підрозділу неодноразово атакував противник. Загалом окупанти здійснили дев’ять штурмів, застосовуючи артилерію, міномети, FPV-дрони та штурмові групи.
Попри постійні атаки, Віктор координував оборону, особисто вступав у ближні бої та завдавав противнику втрат.
Його бойовий рахунок — 9 знищених окупантів, 4 поранених та 1 взятий у полон російський військовослужбовець.
Завдяки його мужності та діям підрозділ утримав важливий оборонний рубіж і не дозволив противнику просунутися далі.
Останній бій
4 січня 2026 року Віктор Мамотьок загинув на Донеччині під час руху до точки евакуації.
Група потрапила під масовану атаку: противник завдав 12 ударів FPV-дронами та здійснив мінометний обстріл, випустивши 8 мін.
Поранення Захисника виявилися несумісними з життям.
Віктор загинув, виконуючи свій військовий обов’язок і захищаючи Україну.
Нагорода, яка повернулася до рідних рук
Після загибелі Захисника його подвиг отримав найвищу оцінку держави. «Хрест бойових заслуг» родині Віктора Мамотька вручив Президент України.
Нагороду отримали мама, сестра та племінник Героя.
Для родини цей знак — не просто державна відзнака. За ним — життя близької людини, її мужність, бойовий шлях і ціна, яку вона заплатила за захист України.
А для побратимів — пам’ять про військовослужбовця, який залишався на своїй позиції навіть тоді, коли ворог раз за разом намагався прорвати оборону.
Сьогодні «Хрест бойових заслуг» — у руках родини. А подвиг головного сержанта Віктора Мамотька назавжди залишився в історії його підрозділу, рідної громади та України.
Вічна пам’ять і шана Герою.