Із поважним ювілеєм жительку села Павлівка Калинівської громади Клавдію Іванівну Слободянюк привітали очільниця Територіального центру Наталія Бачинська та староста Павлівського старостинського округу Тетяна Зубко.
Життєвий шлях Клавдії Іванівни розпочався в селі Кожанка колишнього Погребищанського району. Її дитинство припало на роки Другої світової війни. Жінка й досі пам’ятає прихід німецьких військ до села, бомбардування та страх, який переживала родина. Мати ховала дітей, рятуючи їх від небезпеки, а батько Клавдії Іванівни був фронтовиком.
Після школи дівчина обрала навчання в училищі культури. За розподілом її направили до Павлівки. Саме це село згодом стало для неї рідним. Тут вона понад двадцять років очолювала будинок культури та бібліотеку, організовувала культурне життя й працювала з односельцями.
У Павлівці Клавдія Іванівна створила сім’ю, народила дітей. Та життя підготувало для неї непрості випробування: після п’ятнадцяти років подружнього життя помер чоловік. Жінці довелося самотужки виховувати двох дітей і дбати про родину.
Згодом вона залишила роботу в культурній сфері та переїхала до Вінниці, де працювала на підшипниковому заводі. Завдяки наполегливості й власній праці змогла придбати будинок у Павлівці. У ньому ювілярка живе й сьогодні.
Нині Клавдія Іванівна мешкає сама, проте її зігрівають увага та візити дітей і онучки. Попри поважний вік, вона самостійно порається по господарству, доглядає невеликий город, вирощує овочі та навіть сіє овес.
Жінка має власні звички, яких дотримується щодня. Розповідає, що п’є вівсяний відвар замість води, намагається помірно харчуватися й не переїдати. А серед улюблених страв особливе місце посідає гарбузова каша.
У молодості Клавдія Іванівна любила співати та мріяла про подорожі. Однак доля склалася так, що замість далеких мандрів на неї чекали робота, виховання дітей і щоденні турботи. Попри пережите, жінка не нарікає на життя, цінує свій дім, прості радощі та зустрічі з рідними.
Дев’яносто років Клавдії Іванівни — це ціла історія, у якій відбилися воєнне дитинство, багаторічна праця, материнська турбота, втрати й незламність. За плечима ювілярки — непростий життєвий шлях, сповнений випробувань і водночас любові до рідної Павлівки.
Щиро вітаємо Клавдію Іванівну з 90-річчям! Бажаємо міцного здоров’я, душевного спокою, родинного тепла, уваги й турботи близьких та якомога більше світлих і радісних днів.
