У Козятині 28 вересня провели в останню путь захисника України Руслана Леонтійовича Полінкевича. Воїн помер 26 вересня у військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону у Вінниці. Йому було 51 рік.
Руслан Полінкевич народився 25 жовтня 1974 року в селі Жовтневому Калинівського району. Перші шість років його дитинства минули там. За спогадами близьких, він ріс тихим, спокійним, добрим і слухняним хлопчиком.
Згодом родина переїхала до Херсона. Там Руслан закінчив 10 класів, працював механізатором на тракторному стані, а після строкової служби в армії переїхав до Вінниці, де працював різноробочим.
У 1997 році Руслан познайомився з майбутньою дружиною. Через місяць після знайомства вони одружилися. Працюючи у будівельній бригаді монолітником, він об’їздив із роботою багато міст України.
У 1999 році в родині народилася донька. Дружина та донька стали для Руслана найбільшою цінністю. У 2003 році родина переїхала до Козятина, який згодом став для нього рідним містом.
Руслан багато працював, прагнучи забезпечити родину. У 2018 році поїхав на заробітки до Польщі. За два місяці до початку повномасштабного вторгнення повернувся додому для переоформлення документів.
Після 24 лютого 2022 року Руслан відправив дружину та доньку до родичів у Чехію, а сам пішов до військкомату. 8 березня 2022 року його зарахували до лав Збройних Сил України.
Військовий шлях Руслана Полінкевича пролягав через Сєвєродонецьк, Авдіївку, Мирноград та інші гарячі напрямки. Загалом близько трьох років він провів на передовій. За час служби отримав численні поранення та дві контузії.
Після проходження військово-лікарської комісії його визнали обмежено придатним до військової служби. Попри проблеми зі здоров’ям, він продовжував служити. Останнім місцем його служби стала військова частина у Бердичеві. Підрозділ направили під Харків.
Стан здоров’я Руслана погіршувався. Його направили до Вінниці для проходження ВЛК, однак перед поїздкою він втратив свідомість. Чоловіка доправили до госпіталю, де лікарі боролися за його життя.
26 вересня 2026 року Руслан Полінкевич помер у реанімаційному відділенні військово-медичного клінічного центру Центрального регіону у Вінниці. Причиною смерті стала двобічна полісегментарна пневмонія.
За роки служби захисник був відзначений грамотами та подяками, а також нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
28 вересня Козятинська громада провела Руслана Полінкевича в останню путь. Перед громадським прощанням містяни утворили живий коридор, яким захисника провели від будинку, де він проживав, до площі Героїв Майдану. Прощання відбулося об 11:00.
Руслана Полінкевича поховали на центральному кладовищі Козятина, на Алеї Слави.
У нього залишилися дружина, донька, рідні та близькі.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України.
