Війна забрала три життя однієї родини: Глуховецька громада в жалобі за родиною, яку вбив російський обстріл

Сьогодні, 22 жовтня, у Глуховецькій громаді оголошено День жалоби. Цього дня громада прощається з Галиною Степанівною Пікаловою, її донькою Альоною та 13-річною онукою Ксенією, які загинули внаслідок російського обстрілу на Донеччині. Їхні рідні майже рік тому були змушені залишити домівку через війну та знайшли прихисток у селі Білопілля.

Трагедія сталася 12 жовтня об 11:15 у селищі Черкаське Краматорського району. Російські війська обстріляли населений пункт реактивними системами залпового вогню «Смерч». Удар обірвав життя трьох жінок однієї родини.

Галина Пікалова: усе життя — праці та родині

Галина Степанівна Пікалова народилася 7 жовтня 1964 року в селищі Новодонецьке Олександрівського району Донецької області. У 16 років переїхала до Краматорська, де навчалася в училищі, а після його закінчення розпочала трудовий шлях на Новокраматорському машинобудівному заводі.

На цьому підприємстві вона пропрацювала все своє трудове життя — до останнього робочого дня. Була працьовитою жінкою, мамою двох доньок — Валентини та Альони.

Альона Пікалова: мама двох дітей

Альона Вікторівна Пікалова народилася 27 жовтня 1989 року в Краматорську. Навчалася у першій міській школі-інтернаті, а після дев’ятого класу почала працювати у сфері торгівлі.

Створила власну сім’ю, стала мамою доньки Ксенії та сина Костянтина. Її життя було пов’язане з родиною, турботами про дітей і звичайними щоденними справами.

Ксенії було лише 13 років

Ксенія Любомирівна Пікалова народилася 20 серпня 2013 року в Краматорську та навчалася у школі №22.

У громаді її згадують як добру й світлу дівчинку, якій було лише 13 років. Попереду мало бути ціле життя — дорослішання, мрії, відкриття та плани. Та російський обстріл обірвав його.

Родина, яка шукала прихистку

Це була звичайна українська родина: люди працювали, виховували дітей, будували плани й любили свій дім. Війна змусила їх залишити рідну Донеччину. У селі Білопілля Глуховецької громади нині живуть чоловік Галини Степанівни, родина її старшої доньки Валентини та син Альони — Костянтин.

Тепер земля, яка стала прихистком для їхніх рідних, приймає Галину, Альону та Ксенію в останню путь. Тут вони знайдуть свій останній спочинок.

Загибель трьох представниць однієї родини стала важкою втратою для близьких і болем для громади, яка намагалася підтримати людей, змушених починати життя заново далеко від рідного дому.

22 жовтня у Глуховецькій громаді — День жалоби.

Світла пам’ять Галині Степанівні Пікаловій, Альоні Вікторівні Пікаловій та юній Ксенії. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих.