Є люди, які власною працею, благодійністю, волонтерством та активною життєвою позицією змінюють світ навколо себе. Саме таким можна назвати 70-річного жителя села Дружелюбівка Калинівської громади Петра Чешківського — майстра, який уже понад два десятиліття створює куполи для українських храмів, підтримує військових, розвиває рідне село та доводить: ніколи не пізно знайти справу свого життя.
Від музики — до будівництва
За освітою Петро Чешківський — учитель музики. Ще із сьомого класу він грав на духових інструментах, навчався у музичній школі та училищі. Працював за фахом, створив три духові оркестри, проходив службу у військовому оркестрі, а після армії разом із дружиною повернувся працювати до школи.
Втім, складні економічні часи та багатомісячні затримки зарплати змусили його кардинально змінити професію.
Спочатку Петро Петрович організував будівельну бригаду й працював за кордоном.
— Уявіть собі, вся наша бригада складалася з музикантів. До того ніхто не тримав у руках будівельного інструмента — лише музичний. Працювали по 12–14 годин, а ввечері співали. Потім відкрили власну будівельну фірму, реставрували будинки культури, музичні школи. Однією з наших робіт став Музей хліба у Білопіллі. За нього тоді майже ніхто не хотів братися, а сьогодні він став окрасою села, — згадує майстер.
Як учень став учителем
Про те, що колись виготовлятиме церковні куполи, Петро Чешківський навіть не замислювався.
Все змінив випадок.
Під час роботи на одному з об’єктів до нього звернувся священник із проханням допомогти відреставрувати стару козацьку церкву.
Саме тоді Петро Петрович звернувся по допомогу… до свого колишнього учня.
— Колись він грав у моєму оркестрі на трубі, а згодом сам почав виготовляти куполи. Я поїхав до нього, дивився, як він працює, навчався. Так сталося, що учень, якого колись навчав я, навчив мене нової професії.
Перший купол майстер виготовив для храму у селі Мирне.
Після завершення роботи священник благословив його й побажав, щоб він і надалі створював куполи для українських церков.
Понад 130 храмів по всій Україні
Сьогодні Петро Чешківський — один із відомих майстрів своєї справи.
За його плечима — понад 130 куполів, встановлених на православних храмах у різних куточках України.
Допомагає дідусеві й онук.
Сам майстер зізнається, що перші роботи були далекими від досконалості.
— Перший купол був, мов яблуко, почищене сокирою. А зараз майстерність уже добре відточена, — усміхається він.
У власному гаражі Петро Петрович облаштував майстерню, придбав спеціальне обладнання й навчився виконувати всі етапи роботи самостійно.
Виготовлення одного купола займає від одного тижня до місяця.
Найбільш відповідальний момент — монтаж.
— Біля купола багато роботи незалежно від його розміру. Особливо люблю покриття «луска» — там близько тисячі деталей. А встановлюю купол сам. Кран піднімає мене на храм, і вже там завершую роботу.
Майстер працює виключно для храмів Православної Церкви України.
Каже, що створюватиме куполи доти, доки вистачатиме сил.
Патріотизм не на словах
Та куполи — лише одна зі сторін життя Петра Чешківського.
Він активно займається громадською діяльністю, підтримує благоустрій рідної Дружелюбівки, допомагає реалізовувати місцеві ініціативи та не залишається осторонь проблем громади.
Не менш важливою є його системна допомога українським військовим. Від початку повномасштабної війни Петро Петрович постійно підтримує захисників, долучаючись до волонтерської діяльності.
27 країн — і любов до рідного села
Ще одна пристрасть майстра — подорожі.
За життя він побував уже у 27 країнах світу, але, попри можливість побачити різні культури й архітектуру, найбільше цінує рідний край.
Саме тому продовжує вкладати власні сили, досвід і кошти у розвиток Дружелюбівки.
Його історія — приклад того, як одна людина може змінювати навколишній світ не гучними словами, а щоденною працею, небайдужістю та любов’ю до України.
