Сьома тридцять у Калинівці. Місто прокидається від сну та готується до початку нового трудового дня. А біля будинку по вулиці Костянтина Васюка, 5 вже кипить робота: розчищений сніг, підметені сходи до під’їздів, посипані від ожеледиці доріжки. Усе це — робота Надії Мисенко — працівниці комунального підприємства «Управляюча компанія «Житловик».
— Вже з п’яти годин ранку на роботі, — пояснює жінка. — У таку негоду я завжди приходжу раніше на роботу, щоб, поки калинівчани будуть йти на роботу, вже було прибрано і чисто. Приємно, коли люди зупиняються, дякують, просто дарують посмішку.
Своєму рідному комунальному підприємству жінка віддала майже тридцять років життя. За довгі роки роботи заслужила повагу серед колег, керівництва, відзнаки від міської ради.
— Я прийшла у «Житловик» після розпаду ремонтно-будівельного управління, де працювала маляром. Спочатку працювала у будівельній бригаді, мені дуже подобається будівельна справа. Ми ремонтували, білили, фарбували під’їзди. А коли будівельну бригаду ліквідували — почала прибирати біля будинків, — розповідає Надія Мисенко.
У підпорядкуванні робітниці три будинки: по вулиці Машинобудівників, 12 і 13 та Костянтина Васюка, 5. Роботи завжди вистачає. Особливо важко в осінньо-зимовий період. Цьогорічна зима також стала непростим випробовуванням. Поки відкинеш сніг від під’їздів та тротуару, весь одяг промокає наскрізь, а потім — починає замерзати. Працювати доводиться і в мороз, і в спеку. І так уже майже тридцять років.
— Мені здається, що за тридцять років змінилися люди. Раніше були суботники, калинівчани допомагали навести лад біля своїх будинків, більше цінували працю інших людей. А зараз, буває, спеціально кидають сміття на тротуар чи біля урни, бо: є двірник, то нехай прибирає. От зійде сніг і ми побачимо скільки повилазить «підсніжників», — продовжує працівниця.
І справді, робота двірників — важка і необхідна. Найменше, чим кожен може допомогти їм, — це ставитися до них з повагою. А ще — помічати цю роботу і людей, які її виконують.
Супергерої та супергероїні не завжди носять плащі — іноді замість них вони мають мітли.
