У день пам’яті школа стала місцем зустрічі родин Героїв, педагогів, учнів і жителів громади — усіх, для кого пам’ять про полеглих Захисників є особистою.
На церемонію відкриття прийшли рідні та близькі загиблих воїнів, учителі, учні та представники громади, щоб разом вшанувати їхній подвиг.
Право відкрити Меморіальну стіну надали молодшим братам загиблих випускників — Олександру Коваленку та Захару Іщуку.
Особливо проникливим моментом стала спільна молитва за полеглих Захисників. Меморіальну стіну освятив протоієрей Роман Масира.
На стіні викарбувані імена випускників, для яких шкільний дзвоник колись означав початок дорослого життя, а згодом їхній шлях привів на захист України.
За кожним ім’ям — окрема історія, родина, друзі, мрії та нездійснене майбутнє. Війна обірвала життя цих людей, але не може стерти пам’ять про них.
Для нинішніх ліцеїстів Меморіальна стіна стане не просто частиною шкільного простору. Це урок історії, який неможливо вмістити у підручник, і щоденне нагадування про ціну свободи.
Учні проходитимуть повз викарбувані імена, навчатимуться в тих самих стінах, де колись навчалися Герої, і знатимуть: їхні земляки залишили після себе не лише спогади, а й приклад мужності та самопожертви.
У ліцеї висловили щирі співчуття родинам полеглих воїнів та низько вклонилися батькам, які виховали синів, здатних стати на захист своєї держави.
Меморіальна стіна відтепер зберігатиме імена випускників, які не повернулися з війни. Але вона водночас нагадуватиме і про те, заради чого вони боролися — за свободу, незалежність і майбутнє України.
Вічна пам’ять і слава Героям.
Їхні імена залишаються назавжди.
