Понад рік родина старшого солдата Віталія Губанова жила між надією та болісним очікуванням. Із березня 2025 року захисник вважався зниклим безвісти. Тепер офіційно підтверджено страшну звістку — Віталій Губанов загинув, захищаючи Україну.
Віталій народився 8 лютого 1977 року у Вінниці, а дитинство та юність провів у Калинівці. Тут навчався у загальноосвітній школі №3, звідки й розпочався його життєвий шлях.
Після школи Віталій пройшов строкову військову службу. Згодом вступив до Вінницького фінансово-економічного університету, де здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Облік і аудит».
Він був людиною праці та майстром на всі руки. Працював водієм місцевої служби таксі, водієм і спеціалістом із земельних питань у ПрАТ «Райз-Максимко», продавцем-консультантом у магазині побутової техніки.
Особливою його пристрастю були автомобілі. Віталій добре знав техніку та вмів ремонтувати й майструвати, а рідні згадують його як людину з «золотими руками». Та найбільше його вирізняли не професійні навички, а доброта, чуйність і готовність у будь-який момент допомогти іншим.
З 2014 року — на захисті України
Коли у 2014 році Росія розпочала агресію проти України, Віталій не залишився осторонь. Він добровольцем вирушив до зони проведення АТО, де близько року захищав Україну.
Повернувшись до мирного життя, він не відмовився від військової служби. Віталій підписав контракт із військовою частиною А1119 та служив там до 2020 року.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році він із перших днів повернувся до рідної військової частини та знову став на захист держави.
Упродовж наступних років Віталій виконував військові завдання, зокрема захищав небо над Калинівщиною та оберігав спокій земляків.
У січні 2025 року старшого солдата прикомандирували до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Останній бій
14 березня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області Віталій Губанов загинув.
Понад рік родина чекала на підтвердження його долі. Від березня 2025 року військовослужбовець офіційно вважався зниклим безвісти.
11 серпня 2026 року стало відомо, що воїн загинув.
Віталій до останнього залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Україною.
У Героя залишилися мама, дружина, діти та сестра.
Для Калинівської громади це втрата людини, яка двічі — спочатку у 2014 році, а потім із перших днів повномасштабної війни — добровільно ставала на захист держави.
Калинівська міська рада висловлює щирі співчуття родині та близьким Віталія Губанова.
Його життя було присвячене праці, родині та служінню Україні. Його подвиг назавжди залишиться частиною історії Калинівської громади та боротьби українського народу за свободу.
Вічна пам’ять і слава старшому солдату Віталію Губанову.
Про дату та час поховання Героя буде повідомлено додатково.