28 квітня минув рік, відколи Козятин попрощався з мужнім Захисником — Сергієм Петровичем Чернієм. Людиною, яка стала для багатьох військових не лише побратимом, а й справжнім ангелом-охоронцем.
Сергій Петрович народився 21 вересня 1973 року в місті Козятин. Дитинство частково провів у Рівному, проте згодом родина повернулася до рідного міста. З молодих років Сергій захоплювався столярством, відкрив власну справу з виготовлення меблів, придбав земельну ділянку та розпочав будівництво родинного дому.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, він не залишився осторонь. 19 липня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. З перших днів служби старший сержант Сергій Черній дбав не лише про себе, а передусім — про побратимів. Власними силами допомагав з екіпіруванням, підтримував морально, не залишаючи нікого без уваги.
Його людяність, відповідальність і мужність відзначили побратими, які вручили йому нагрудний знак «66 окрема механізована бригада Сухопутних військ».
28 квітня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Невське на Луганщині, головний сержант — командир 1-го міномета мінометного взводу військової частини А7085 — Сергій Черній загинув смертю Героя.
За проявлену відвагу та самопожертву Сергія Петровича Чернія посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях рідних, побратимів і всіх, хто його знав.
Вічна слава Герою України.
Низький уклін та щирі співчуття родині й близьким.