Він колись сидів за шкільною партою, ходив знайомими коридорами, будував плани на майбутнє. Тепер його ім’я навіки закарбоване на фасаді рідної гімназії. У Дубових Махаринцях Самгородоцької громади відкрили меморіальну дошку на честь колишнього учня Анатолія Романовича Ганевича.
Це вже восьма меморіальна дошка на стіні Дубовомахаринецької гімназії, встановлена на честь її учнів, чиї життя забрала російсько-українська війна.
Для шкільної родини ця подія стала ще одним болючим нагадуванням про ціну свободи та людські долі, які назавжди змінила війна.
Анатолій Ганевич був одним із тих, хто навчався у цих класах, зустрічався з друзями на шкільному подвір’ї, мріяв і планував своє майбутнє. Сьогодні замість звичних спогадів про шкільні роки його ім’я зустрічатиме на фасаді меморіальна дошка — символ вдячності та пам’яті.
У Дубовомахаринецькій гімназії наголошують: за кожною з восьми меморіальних дошок — окрема людська історія, родина, яка переживає непоправну втрату, та біль, який неможливо виміряти словами.
«Вісім меморіальних дошок… Вісім імен… Вісім людських доль, які назавжди змінила війна», — зазначають у навчальному закладі.
Тут переконані: пам’ять про полеглих захисників має жити не лише у хвилини урочистих заходів, а й у щоденному житті громади, у розповідях наступних поколінь, у вдячності за можливість навчатися, працювати та жити під українським небом.
Тепер ім’я Анатолія Романовича Ганевича стало частиною історії рідної гімназії. І кожен, хто зупиниться біля меморіальної дошки, згадає про людину, яка віддала життя за Україну.
Світла пам’ять захиснику. Вічна вдячність за подвиг!
