Вони рятували людей у лікарнях, на швидкій, у військових госпіталях і просто на полі бою. 10 липня, у День вшанування пам’яті медичних працівників, які загинули, виконуючи професійний та громадянський обов’язок, у Хмільнику та Козятині згадали медиків-земляків, які віддали найдорожче — власне життя — заради порятунку інших і свободи України.
У Хмільницькій обласній лікарні відновного лікування відбувся пам’ятний захід.
Працівники закладу зібралися, щоб згадати колег, які до останнього залишалися вірними своєму покликанню та віддали життя заради порятунку інших.
Директор лікарні Олег Бабій, звертаючись до учасників заходу, наголосив, що праця медичних працівників є неоціненною як у мирний час, так і під час війни.
«Особливої поваги заслуговують бойові медики, які щодня ризикують власним життям заради порятунку інших. Вони працюють там, де лунають вибухи, під обстрілами евакуйовують поранених, надають першу допомогу та борються за кожне життя. Виконуючи свій професійний і людський обов’язок, багато бойових медиків загинули. Їхня самопожертва стала прикладом мужності та відданості людям. Наш святий обов’язок — пам’ятати усіх, хто віддав своє життя заради інших», — сказав Олег Бабій.
Нині Вінниччина втратила 16 медичних працівників, які віддали життя за Україну. Серед них — троє хмільничан, чиї імена назавжди вписані в історію громади:
- Валерій Семенюк — лікар Хмільницької центральної лікарні, капітан медичної служби, учасник трьох українських антарктичних експедицій на станцію «Академік Вернадський». Після початку повномасштабної війни став до лав ЗСУ та помер 7 червня 2026 року під час виконання службових обов’язків.
- Юрій Мельник — фельдшер Хмільницького відділення екстреної медичної допомоги, який багато років рятував людей на викликах, а згодом загинув під час війни. На території Хмільницької центральної лікарні встановлено меморіальну дошку на його честь.
- Вадим Данилко — бойовий медик 173-го батальйону 120-ї окремої бригади ТрО. Загинув 28 березня 2024 року поблизу Часового Яру на Донеччині.
Пам’ятний захід у Хмільнику завершився хвилиною мовчання. Присутні вшанували всіх українських захисників і захисниць, а також медичних працівників, чиє життя забрала російсько-українська війна.
У цей день пам’ять загиблих медиків вшанували і в Козятинській центральній районній лікарні. Заклад оприлюднив у соціальних мережах публікацію про земляків, які поєднали медичну професію зі служінням Україні.
Серед них — Микола Шевчук, капітан медичної служби, травматолог Козятинської ЦРЛ та старший ординатор медичної роти 95-ї окремої аеромобільної бригади, який помер 10 серпня 2015 року під час виконання службових обов’язків.
Також згадали Євгена Гижу, фельдшера швидкої допомоги, старшину 173-го батальйону територіальної оборони з позивним «Док», чия служба обірвалася 23 березня 2022 року на блокпосту під час виконання обов’язку.
Окреме місце у пам’яті громади посідає Сергій Кацабін — фельдшер швидкої допомоги та фармацевт медичної роти Національної гвардії України. Він загинув 9 лютого 2015 року під Дебальцевим під час евакуації поранених. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та орденом «Народний Герой України».
Згадали й Олега Лозового — фельдшера, офіцера ЗСУ, старшого лейтенанта та командира стрілецької роти, який загинув 31 липня 2024 року поблизу Водяного на Донеччині. Він був нагороджений медалями «Бахмут», «Захисник рідної землі» та «Захисник Батьківщини».
У Козятинській ЦРЛ нагадали, що традиція вшанування медичних працівників, які загинули під час виконання професійного та громадянського обов’язку, започаткована в Україні за ініціативи «Ордену Святого Пантелеймона».