Уродженку Самгородоччини, докторку історичних наук Олесю Стасюк внесли до Національного реєстру рекордів України. Причиною стало безпрецедентне досягнення у сфері української науки — її докторська дисертація пройшла 36 офіційних перевірок, що стало національним рекордом.
Урочисте вручення диплома та офіційна фіксація рекорду відбулися 18 травня 2026 року в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Про це повідомляє видання «Україна молода».
Як зазначається, саме Інститут журналістики став символічним місцем для цієї події — простором, де йшлося про перемогу фактів та наукової правди над тиском і маніпуляціями.
Захід приурочили до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У ньому взяли участь історики, правознавці, журналісти та громадські діячі.
Докторська дисертація Олесі Стасюк «Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР» упродовж 2021–2025 років пройшла 36 офіційних перевірок — рецензій, експертиз та наукових висновків. Це стало рекордом у категорії «Найбільша кількість офіційних перевірок докторської дисертації».
За словами науковиці, після такої масштабної перевірки незмінність результатів стала підтвердженням об’єктивності та достовірності її дослідження.
«36 офіційних перевірок перетворили мою наукову роботу на найбільш верифіковану докторську дисертацію в історії незалежної України. Коли після такого безпрецедентного аудиту результат залишається незмінним — це вже не просто науковий висновок, це об’єктивна правда, яку неможливо оскаржити», — наголосила Олеся Стасюк.
Науковиця також зазначила, що цей шлях став для неї боротьбою за академічну свободу та право на історичну правду.
«Коли науку намагаються замінити адміністративним тиском, а фахову дискусію — незаконними звільненнями, це вже не освіта, це інквізиція. Але історія вчить: будь-яка інквізиція завжди програє прогресу та правді», — підкреслила дослідниця.
Відомо, що з 2022 року Олеся Стасюк очолює Національну асоціацію дослідників Голодомору-геноциду українців.
Для Самгородоччини та всієї Вінниччини це — привід для гордості, адже історія землячки стала символом незламності, професійності та відданості науці.